Философия науки...

Ответы на экзаменационные вопросы (редакция 2010 года):

Раздельно:

Список вопросов (с сайта кафедры)

 1. Зміни у спрямованості філософських пошуків на початку ХХ ст.
 2. Iсторичний процес як предмет фiлософiї iсторiї (О.Шпенглер, А.Тойнбі, К.Ясперс, Л.Гумільов).
 3. Загальнi характеристики сучасної фiлософiї культури (Г.Зіммель, А.Швейцер, М.Вебер).
 4. Головнi категорiї фiлософiї життя: "життя" i "воля" (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, А.Бергсон).
 5. Пошуки нового змiсту духовних цiнностей у сучаснiй релігійній фiлософiї.
 6. Проблема свободи i вибору людини в екзистенцiалiзмi (А.Камю, К.Ясперс, Ж.-П.Сартр, М.Бердяєв).
 7. Психоаналiз та неофрейдизм: фiлософський змiст концепцiй несвiдомого (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).
 8. Техніка і новітні технології як предмет філософського осмислення.
 9. Глобальнi проблеми сучасностi як предмет фiлософського осмислення.
10. Антропологiчний поворот у філософії ХХ ст. (Г.Плеснер, М.Шелер, А.Гелен).
11. Суспільство як предмет сучасної соціальної філософії (М.Вебер, Т.Парсон, Ю.Габермас).
12. Концепції соціальної дії (М.Вебер, Т.Парсонс) та комунікативної дії (Ю.Габермас) в сучасній соціальній філософії. 
13. Типології суспільства в сучасних концепціях соціальної філософії (К.Поппер, Р.Арон, Д.Белл, О.Тоффлер).
14. Фiлософська позицiя постмодернiзму (Ж.Дерріда, Ж.Дельоз, Ф.Гваттарі).
15. Загальне уявлення про сучасну філософську ситуацію.
16. Обгрунтування емпiризму Ф.Беконом. Поняття "iндукцiя" та "iндуктивний метод".
17. Обмеженість емпiричного доведення за Д.Юмом.
18. Iндуктивний метод i поняття позитивних наук. (О.Конт, Г.Спенсер, Дж.Мiлль).
19. Емпiрiзм i психологiзм другої хвилi позитивiзму (Е.Мах, Р.Авенарiус).
20. Поняття дедуктивного методу. Р.Декарт про метод наукового пiзнання (за книгою "Мiркування про метод" Роздiл "Основнi правила методу").
21. Започаткування фiзичного методу Галiлеєм (за книгою Е.Гуссерля "Криза європейських наук").
22. І.Кант про трансцендентальнi основи можливостi iснування метафiзики, математики та чистого природознавства. (За книгою I.Канта "Пролегомени...").
23. Розрiзнення наук про природу i наук про культуру за загальним методом (В.Вiндельбанд, Г.Ріккерт).
24. Логiчне прояснення думок як завдання фiлософiї, поняття логiчного атомiзму (за книгою Л.Вiтгейнштейна "Логiко-фiлософський трактат").
25. Логічний емпiризм "Вiденського гуртка", принцип верифiкацiї і редукцiї.
26. Поняття iстини у прагматизмi (Ч.Пiрс, У.Джемс).
27. Методологiчна концепцiя конвенцiоналiзму (А.Пуанкаре).
28. К.Поппер про поступ наукового знання. Фалiбiлiзм. Принцип фальсифiкацiонiзму.
29. Методологiя науково-дослiдних програм I.Лакатоса. Рацiональна реконструкцiя iсторiї науки.
30. Критична оцiнка пiзнавальних цiнностей в моделi наукової рацiональностi Л.Лаудана.
31. "Методологiчний анархiзм" П.Фейерабенда: принцип пролiферацiї теорiй та теза про їх несумiрнiсть, теоретична навантаженiсть досвiду.
32. Концепцiя наукового реалізму Х.Патнема.
33. Концепцiї наукових революцiй (Т.Кун, С.Тулмiн).
34. Методологiчнi концепцiї структуралiзму (К.Леві-Стросс) i постструктуралізму (М.Фуко).
35. Герменевтичний метод i його можливості .
36. Наука як пiзнавальна дiяльнiсть, система знання, культурний феномен, соцiальний iнститут.
37. Генеза науки. Антична наука як передумова становлення науки Нового часу.
38. Наука як сутнiсне явище Нового часу (За працею М.Гайдеггера "Час картини свiту").
39. Наука в системi техногенної цивiлiзацiї.
40. Етика науки.
41. Наукова картина світу як складова підвалин наукового пізнання.
42. Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.
43. Глобальнi науковi революцiї i змiна iсторичних типiв наукової рацiональностi: вiд класичної до некласичної i постнекласичної науки.
44. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітності в світі.
45. Синергетика як нове світобачення.
46. Філософські засади наукових картин світу: причинність і детермінізм.
47. Філософські засади наукових картин світу: простір і час. 
48. Змiна засад розумiння реальностi: вiд незмiнностi до глобального еволюцiонiзму.
49. Співвідношення суб’єкту i об’єкту наукового пiзнання в класичному, некласичному і постнекласичному типах наукової раціональності.
50. Емпiричне i теоретичне в науковому пiзнаннi.
51. Структура емпiричного знання і методи емпiричного дослiдження.
52. Структура теоретичного знання і методи теоретичного дослiдження.
53. Загальнонауковi методологiчнi принципи як вимоги до наукової теорiї.
54. Методологiчнi принципи конкретних наук як складова стилю наукового мислення.
55. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

СВIТОГЛЯДНО - МЕТОДОЛОГIЧНI КОНЦЕПЦIЇ ПРИРОДОЗНАВСТВА. ФIЗИКА.

56. Концепцiя вiдносностi простору i часу (релятивiзм)
57. Методологiчнi концепцiї квантової фiзики:
   -  Концепцiя доповняльностi (Н.Бор);
   -  Концепцiя вiдносностi до засобiв спостереження (В.А.Фок);
   -  "Квантова драбина" (В.Вайскопф);
   -  Обмеженiсть множинного пiдходу в квантовiй механiцi (нелокальнiсть квантових ефектiв).
58. Концепцiя множинностi свiтiв в сучаснiй космологiї.
59. Концепцiя самоорганiзацiї  (синергетичний пiдхiд).  Синергетичний принцип пiдлеглостi проти принципу редукцiї.
60. Методологiчнi принципи нелiнiйного стилю мислення:  принцип спонтанного порушення симетрiї i принцип когерентностi.